неділя, 10 серпня 2014 р.

Юридична компанія "Закон Слова" спільно з Радою юристів України розробила законопроект, який зареєстровано у Верховній Раді України 08.08.2014р. за №4444а щодо нікчемності виконавчих написів нотаріусів та заборону стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту

Юридичною компанією "Закон Слова" спільно з Радою юристів України розроблено Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів в частині заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту", який подано через Народного депутата України, Голову підкомітету з питань захисту прав споживачів Комітету ВР України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Баландіна С.В. та зареєстровано у Верховній Раді України  08.08.2014 року за № 4444а. 

Знайомтесь із законопроектом та доданими документами на сайті Верховної Ради України за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51910


Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів в частині заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту

Номер, дата реєстрації:
4444а від 08.08.2014

Сесія реєстрації:
4 сесія VII скликання

Суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Народний депутат України

Ініціатор(и) законопроекту:

Головний комітет:
·  Комітет з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики

Інші комітети:
·  Комітет з питань правової політики
·  Комітет з питань економічної політики
·  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
·  Комітет з питань бюджету
·  Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
·  Комітет з питань європейської інтеграції

Текст законопроекту та супровідні документи:

Останній стан:
Опрацьовується в комітеті
Останній етап проходження:
 Направлено на розгляд комітету (09.08.2014)

Проект Закону від 08.08.2014 
Комітет
Передано
Отримано
Комітет Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
09.08.2014
Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції
09.08.2014


Знайомтесь з текстом законопроекту та пояснювальною запискою:


Проект
вноситься народним депутатом України

        С.В.Баландіним        (реєстр. № 188)


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів в частині заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту

Верховна Рада України  постановляє:
I. Внести зміни до таких Законів України:
1.     Статтю 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 30, ст. 379) доповнити частиною 14 такого змісту:
«14. Стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувальним договором забороняється. Нікчемним є виконавчий напис нотаріуса, вчинений на документі, що встановлює заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувальним договором».

2.     Частину 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39 від 28.09.1993) викласти у такій редакції:
«1. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, крім документів, що встановлюють заборгованість за договорами про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальних договорах.
Нікчемним є виконавчий напис нотаріуса, вчинений на документі, що встановлює заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувальним договором.».
 

3.     Частину 6 статті 20 Закону України «Про заставу» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47 від 24.11.1992) викласти у такій редакції:
«6. Звернення  стягнення  на  заставлене  майно  здійснюється  за рішенням  суду  або  третейського  суду, або виконавчого напису нотаріуса, крім стягнення за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувального договору. Виконавчий напис нотаріуса, вчинений на документі, що встановлює заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувальним договором є нікчемним.
  Звернення  стягнення  на заставлене  майно  державного підприємства  (підприємства,  не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток,  паїв)  якого  є у державній власності) здійснюється за рішенням  суду.». 
4.     Частину 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38 від 19.09.2003, ст. 313) викласти у такій редакції:
«3. Звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  здійснюється  за рішенням  суду, або згідно  з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, або за виконавчим написом нотаріуса, крім стягнення за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувального договору. Виконавчий напис нотаріуса, вчинений на документі, що встановлює заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та/або його забезпечувальним договором є нікчемним.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та поширює свою дію на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а також на правовідносини, що регулюються цим Законом і виникли до набрання ним чинності.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


                  Голова Верховної Ради
                                 України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До проекту Закону України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів в частині заборони стягнення у безспірному порядку за договором про надання споживчого кредиту



1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Зазначений законопроект спрямований на удосконалення законодавчих засад захисту прав споживачів від стягнень у безспірному порядку.
При виникненні у споживача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, кредитор звертається до нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Однак, проблемним є обставина, що при вчиненні виконавчого напису безпосередніми учасниками правовідносин є нотаріус і кредитор, але, відсутній споживач щодо власності якого нотаріус вчиняє виконавчий напис, тому споживач-власник майна є непоінформований про дату та час вчинення напису та фактично позбавлений можливості захистити свої права в момент вчинення виконавчого напису.
Тільки нотаріус та кредитор при вчиненні виконавчого напису вирішують питання щодо майна споживача, незважаючи на те, що споживач-власник майна відсутній, оскільки, не повідомляється нотаріусом.
Внаслідок вчинення виконавчого напису, споживача-власника майна фактично позбавляють власності без його відома, що є неприпустимим.
Проте, Конституція України стоїть на захисті прав власності усіх суб’єктів даних правовідносин. Зокрема, стаття 13 передбачає, що: «Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки», стаття 41 вказує на те, що: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним», стаття 47 закріплює, що: «Кожен має право на житло… Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду»,  стаття 48 передбачає: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло», стаття 123 передбачає: «Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі».
Як вбачається з вищезазначеного, держава чітко стоїть на захисті прав суб’єктів даних правовідносин, проте не чіткість в окремих нормативно-правових актах призводить до частих порушень прав споживачів за договорами про надання споживчих кредитів.
За умови вирішення судом питання щодо стягнення заборгованості за простроченим договором про надання споживчого кредиту, всі сторони такого договору – кредитор та споживач є безпосередніми учасниками розгляду справи, мають рівні процесуальні права передбачені Цивільним процесуальним Кодексом України та споживач-власник майна, повідомляється про розгляд справи щодо його майна, що перебуває в заставі (іпотеці).
При розгляді справи судом, у споживача є передбачені процесуальним законом права, якими споживач не може скористатись при вчиненні кредитором і нотаріусом виконавчого напису.
Таким чином, вирішення судами справ щодо договорів про споживче кредитування забезпечує як кредитора, так і споживача процесуальних прав, в тому числі на участь у справі, подача доказів, дослідження доказів тощо, а також вирішення таких справ саме в судовому порядку беззаперечно відповідатиме Конституції України, в тому числі щодо способу позбавлення права власності споживача в примусовому порядку, з дотриманням статей 13, 41, 47, 48 та 124 Конституції України, повинно відбуватися тільки за рішенням суду.
         Окрім цього, в рамках імплементації Європейського законодавства, потрібно окремо зазначити, що у жодній європейській країні не існує такого способу звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), як вчинення виконавчого напису нотаріусом, тому така норма не відповідає Євроінтеграційним прагненням нашої держави.
Всі ці проблеми є нагальними та потребують вирішення, так як, направлені на унеможливлення та недопущення порушення прав споживачів на їх власність за договорами про надання споживчих кредитів.
Запровадження зазначених норм надасть змогу припинити випадки позбавлення права власності на майно споживачів поза участю споживача-власника такого майна.

2. Цілі і завдання прийняття проекту Закону

Метою проекту є удосконалення правових механізмів звернення стягнення із споживачів за договорами про надання споживчих кредитів і конкретизація способу стягнення із споживачів - в судовому порядку та визнання нікчемними виконавчих написів нотаріусів на документах, що встановлюють заборгованість за договорами про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальними договорами.
Для досягнення цієї мети пропонується законодавчо вирішити наступні завдання: визначення чітких норм, які б не допускали вчинення виконавчих написів нотаріусів на документах, що встановлюють заборгованість за договорами про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальними договорами та, в той же час, не виключали можливості вчинення виконавчих написів нотаріусів на документах, що встановлюють заборгованість за іншими правочинами, де стороною не виступає споживач та  які не відносяться до договорів про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальних договорів.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується:
до Закону України «Про захист прав споживачів»доповнити  частиною 14 статтю 11 (щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про споживче кредитування та нікчемності виконавчих написів нотаріусів за споживчими кредитами);
до Закону України «Про нотаріат» нова редакція частини 1 статті 87 (щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про споживче кредитування та нікчемності виконавчих написів нотаріусів за споживчими кредитами)
до Закону України «Про заставу» нова редакція частини 6 статті 20 (щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про споживче кредитування та нікчемності виконавчих написів нотаріусів за споживчими кредитами);
до Закон України «Про іпотеку» нова редакція частини 3 статті 33 (щодо заборони стягнення у безспірному порядку за договором про споживче кредитування та нікчемності виконавчих написів нотаріусів за споживчими кредитами.)


4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Зазначене питання регулюється: Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про заставу», Законом України «Про іпотеку».
Прийняття Закону вносить зміни до низки Законів України, зокрема, до Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку», оскільки, не виключає можливості вчинення виконавчих написів нотаріусів на документах, що встановлюють заборгованість за іншими правочинами, де стороною не виступає споживач та не відносяться до договорів про надання споживчих кредитів та/або їх забезпечувальних договорів.
Прийняття Закону не потребує внесення змін до інших законів України, крім зазначених в цьому законопроекті.


5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів.


6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Запровадження зазначених норм припинить випадки позбавлення права власності на майно споживача-власника нотаріусами в односторонньому порядку без участі споживача-власника такого майна.
Крім того, впровадження запропонованих законодавчих змін призведе до приведення у відповідність до Конституції України питання щодо недоторканості права власності та позбавлення власності виключно за рішенням суду, як передбачено статтею 47 Конституції України.



Народний депутат України
С.В.Баландін
(реєстр. № 188)

четвер, 7 серпня 2014 р.

ЮК "Закон Слова" вивела клієнта з поручительства Приватбанка - рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20.05.2014р., припинено поруку за кредитом Приватбанку з 2012 року

ЮК "Закон Слова" вивела клієнта з поручительства Приватбанка - рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20.05.2014р., яке набрало законної сили, задоволено позов Гитченка С.О.(директора ЮК "Закон Слова") в інтересах клієнта, поруку якого припинено за кредитом Приватбанку з 2012 року.
Знайомтесь з рішенням Шевченківського районного суду м.Києва, яке набрало законної сили:







ЮК "Закон Слова" отримала перемогу - рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 06.03.2014р. відмовлено правонаступнику ОТП банку у стягненні пені, процентів і кредиту

06.03.2014р. директор Юридичної компанії "Закон Слова" Гитченко С.О. захистив клієнта, який був позичальником ОТП банку та рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 06.03.2014р. відмовлено правонаступнику ОТП банку у стягненні пені, процентів і кредиту у звязку із пропущенням строків позовної давності.
Знайомтесь з рішенням суду:







Юридична компанiя "Закон Слова" виступила партнером Практикуму організованого Радою юристів України 04.07.2014 року у Верховній Раді

Юридична компанiя "Закон Слова" виступила партнером Практикуму організованого Радою юристів України 04.07.2014 року у Верховній Раді України на тему: Ваша участь у законотворчій діяльності України  
тел.: (093) 581 4217 

Організатор тренінгу: 
Рада юристів України
www.rada-lawyer.blogspot.com
  

1 Параграф: зустріч з Народним депутатом України щодо подальшої діяльності робочої групи при Підкомітеті захисту прав споживачів Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, антимонопольної та регуляторної політики

2 Параграф: основи законотворчої діяльності
  • Форма і структура законопроектів
  • Етапи проходження законопроекту (реєстрація, 1, 2, 3 читання)
  • Участь у написанні законопроекту
Спікер: помічник-консультант Народного депутата України, голова Асоціації споживачів фінансових послуг, заступник голови Ради юристів України, Бєлєвцов А.В.

3 Параграф: залучення до робочої групи з питання розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нікчемності виконавчих написів за споживчими кредитами

·         Ознайомлення із законопроектом (проекти тексту законопроекту, порівняльної таблиці, пояснювальної записки, постанови верховної ради, супровідного листа)
·     Включення учасників практикуму (за згодою) до складу робочої групи при Підкомітеті захисту прав споживачів Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, антимонопольної та регуляторної політики
·         Участь у підготовці депутатських запитів та звернень

Спікер: директор ТОВ «Юридична компанія «Закон Слова», голова Ради юристів України, Гитченко С.О.

субота, 21 червня 2014 р.

Реєструйтесь у Верховну Раду на практикум 04.07.2014 тема: Ваша участь в законотворчій діяльності України

Практикум
  
Тема: Ваша участь в законотворчій діяльності України
Місце проведення: Зал засідань комітету Верховної Ради України

Дата проведення: 04.07.2014р.


1 Параграф: зустріч з Народним депутатом України щодо подальшої діяльності робочої групи при Підкомітеті захисту прав споживачів Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, антимонопольної та регуляторної політики

2 Параграф: основи законотворчої діяльності
  • Форма і структура законопроектів
·         Етапи проходження законопроекту (реєстрація, 1, 2, 3 читання)
  • Участь у написанні законопроекту
Спікер: помічник-консультант Народного депутата України, голова Асоціації споживачів фінансових послуг, заступник голови Ради юристів України, Бєлєвцов А.В.

3 Параграф: залучення до робочої групи з питання розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нікчемності виконавчих написів за споживчими кредитами

·         Ознайомлення із законопроектом (проекти тексту законопроекту, порівняльної таблиці, пояснювальної записки, постанови верховної ради, супровідного листа)
·     Включення учасників практикуму (за згодою) до складу робочої групи при Підкомітеті захисту прав споживачів Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, антимонопольної та регуляторної політики
·         Участь у підготовці депутатських запитів та звернень

Спікер: помічник Народного депутата України, голова Ради юристів України, директор ТОВ «Юридична компанія «Закон Слова», Гитченко С.О.


В тренінг включено методичні матеріали, організація екскурсії у сесійний будинок Верховної Ради України, організація обіду в їдальні Верховної Ради України

Час проведення тренінгу:
Реєстрація:                
з 11-00 до 11-45
1 параграф                 
з 12-00 до 13-00
Обід:                          
з 13-00 до 13-50
Екскурсія:      
з 14-00 до 15-00
2 параграф
з 15-10 до 15-40
Обговорення                
з 15-40 до 15-50
3 параграф
з 15-50 до 16-20
Обговорення
з 16-20 до 16-30

Реєстрація на практикум: (093) 3075333, (098) 9981533, Світлана Іванівна

                                                         zakonslova@mail.ru

Організатор тренінгу : 
Рада юристів України
www.rada-lawyer.blogspot.com











Партнер: 
Юридична компанiя "Закон Слова"
тел.: (093) 581 4217




Бордіян Олена Орестівна, заступник директора ЮК "Закон Слова", Керівник Львівського обласного осередку Ради юристів України є автором статті "Гарантії матері за трудовим законодавством" в газеті "Юридична газета" від 18.03.2014р

Стаття газети «Юридична газета» від 18.03.2014р.

Гарантії матері за трудовим законодавством

Огляд основних положень

Олена Бордіян «Закон Слова, ЮФ» Заступник директора у західному регіоні


На сьогодні жінки нерідко чують від потенційного роботодавця одні й ті самі питання: «Чи є у Вас діти?», «Чи не плануєте вагітність?» Зрозуміло, що роботодавець, підшукуючи штатного працівника, покладає надії на ефективність і тривалість праці такої особи, але часто ці питання ведуть до дискримінації жінки. Для прикладу, у Львівській області з 60 тисяч безробітних майже 36 тисяч – жінки (59,4%). І це зовсім не означає, що немає робочих місць чи що жінки не хочуть працювати. Навпаки, сучасні українки прагнуть себе реалізувати у суспільстві. Однак ще до співбесіди з потенційним роботодавцем їхні моральні, етичні і, врешті, законні права порушуються.

Згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – з дитиною віком до чотирнадцяти років або дитиною-інваліда. У випадку відмови у прийнятті на роботу зазначеним вище категоріям жінок, посадова особа зобов’язана у письмовій формі повідомити причини цієї відмови. Таку відмову може бути оскаржено у суді.
Більше того, законодавством України передбачено навіть кримінальну відповідальність для посадової особи за відмову в прийомі на роботу жінки з мотивів вагітності або матері, яка має дитину до трьох років, однаково як зниження зарплати або звільнення жінки з роботи з таких самих мотивів.
Отже, КЗпП України захищає права вагітної жінки та жінки, яка має дитину до трьох років, або одинокої мами, яка має дитину до чотирнадцяти років, або жінки, яка має дитину-інваліда.
Також законом передбачено обов’язкове працевлаштування цієї категорії жінок у випадку їх звільнення після закінчення строкового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше ніж три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
Відповідно до статті 176 КЗпП України вагітних жінок і жінок, які мають на утриманні дітей віком до трьох років, заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні й направлення їх у відрядження. Також відповідно до статті 177 КЗпП України обмежується залучення жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можна залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їхньої згоди.
Крім того, законодавець передбачив право на декілька видів соціальних відпусток для молодих мам. 
1. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Надається на підставі медичного висновку (виданого у жіночій консультації), тривалість:
1) до пологів – 70 календарних днів;
2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів;
2.Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

За бажанням жінки або осіб, зазначених вище, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною. Ця відпустка зараховується до страхового стажу і не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні;

3.      Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Знаючи ці прості істини, кожна мама у нашій державі почуватиме себе захищеною, і це важливо, оскільки добробут країни в цілому залежить від добробуту кожної окремої сім’ї.

середа, 4 червня 2014 р.

03.06.2014р. Верховна Рада прийняла Закон, яким заборонила стягнення заставного житла за споживчими кредитами у іноземній валюті

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті
Верховна Рада України постановляє:
1. Протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
2. Протягом двох тижнів з дня набрання чинності цим Законом:
1) Кабінет Міністрів України за погодженням з Національним банком України подає на розгляд Верховної Ради України проект закону, який врегульовує питання, зазначені у пункті 3 цього Закону;
2) Національний банк України приводить свої нормативні акти у відповідність із нормами цього Закону та здійснює належні заходи як кредитор останньої інстанції для підтримки адекватного рівня платоспроможності банків, які підпадають під дію цього Закону як кредитори.
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
4. Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
5. Цей Закон не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
6. Дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб’єктами Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Виконуючий обов'язки
Президента України,
Голова Верховної Ради 
України
О.ТУРЧИНОВ
м. Київ 
3 червня 2014 року 
№ 1304-VII
  • Голос України від 07.06.2014 — № 109
  • Урядовий кур'єр від 11.06.2014 — № 103