Бордіян Олена Орестівна, заступник директора ЮК "Закон Слова", Керівник Львівського обласного осередку Ради юристів України є автором статті "Гарантії матері за трудовим законодавством" в газеті "Юридична газета" від 18.03.2014р

http://yur-gazeta.com/publications/practice/trudove-pravo/garantiyi-materi-za-trudovim-zakonodavstvom.html

Стаття газети «Юридична газета» від 18.03.2014р.

Гарантії матері за трудовим законодавством

Огляд основних положень

Олена Бордіян «Закон Слова, ЮФ» Заступник директора у західному регіоні

На сьогодні жінки нерідко чують від потенційного роботодавця одні й ті самі питання: «Чи є у Вас діти?», «Чи не плануєте вагітність?» Зрозуміло, що роботодавець, підшукуючи штатного працівника, покладає надії на ефективність і тривалість праці такої особи, але часто ці питання ведуть до дискримінації жінки. Для прикладу, у Львівській області з 60 тисяч безробітних майже 36 тисяч – жінки (59,4%). І це зовсім не означає, що немає робочих місць чи що жінки не хочуть працювати. Навпаки, сучасні українки прагнуть себе реалізувати у суспільстві. Однак ще до співбесіди з потенційним роботодавцем їхні моральні, етичні і, врешті, законні права порушуються.

Згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – з дитиною віком до чотирнадцяти років або дитиною-інваліда. У випадку відмови у прийнятті на роботу зазначеним вище категоріям жінок, посадова особа зобов’язана у письмовій формі повідомити причини цієї відмови. Таку відмову може бути оскаржено у суді.

Більше того, законодавством України передбачено навіть кримінальну відповідальність для посадової особи за відмову в прийомі на роботу жінки з мотивів вагітності або матері, яка має дитину до трьох років, однаково як зниження зарплати або звільнення жінки з роботи з таких самих мотивів.

Отже, КЗпП України захищає права вагітної жінки та жінки, яка має дитину до трьох років, або одинокої мами, яка має дитину до чотирнадцяти років, або жінки, яка має дитину-інваліда.

Також законом передбачено обов’язкове працевлаштування цієї категорії жінок у випадку їх звільнення після закінчення строкового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше ніж три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

Відповідно до статті 176 КЗпП України вагітних жінок і жінок, які мають на утриманні дітей віком до трьох років, заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні й направлення їх у відрядження. Також відповідно до статті 177 КЗпП України обмежується залучення жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можна залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їхньої згоди.

Крім того, законодавець передбачив право на декілька видів соціальних відпусток для молодих мам. 

1. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Надається на підставі медичного висновку (виданого у жіночій консультації), тривалість:

1) до пологів – 70 календарних днів;

2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів;

2.Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

За бажанням жінки або осіб, зазначених вище, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною. Ця відпустка зараховується до страхового стажу і не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні;

3.      Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Знаючи ці прості істини, кожна мама у нашій державі почуватиме себе захищеною, і це важливо, оскільки добробут країни в цілому залежить від добробуту кожної окремої сім’ї.