понеділок, 8 серпня 2022 р.

Сергій Гитченко, Адвокат, Директор Юридичної компанії "Закон Слова", Голова Ради юристів України та Світлана Гитченко, Юрист, Заступник Директора Юридичної компанії "Закон Слова", Заступник Голови Ради юристів України з травня 2022 року є юристами і членами Комітету підтримки Українців Американської Торгово-Промислової Палати в Люксембурзі / Serhii Hytchenko, Advocat, Director of Law Company "Law of the Word", Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine and Svitlana Hytchenko, Deputy Director and Lawyer of the Law Company "Law of the Word", Deputy Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine since May 2022 are lawyers and members of the Ukrainian Relocation and Support Initiative (URSI) Committee at American Chamber of Commerce in Luxembourg

Сергій Гитченко, Адвокат, Директор Юридичної компанії "Закон Слова", Голова Ради юристів України та Світлана Гитченко, Юрист, Заступник Директора Юридичної компанії "Закон Слова", Заступник Голови Ради юристів України з травня 2022 року є юристами і членами Комітету підтримки Українців Американської Торгово-Промислової Палати в Люксембурзі https://www.amcham.lu/about-us/committees/#1592221512942-936d35bd-a03a 

Serhii Hytchenko, Advocat, Director of Law Company "Law of the Word", Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine and Svitlana Hytchenko,  Deputy Director and Lawyer of the Law Company "Law of the Word", Deputy Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine since May 2022 are lawyers and members of the Ukrainian Relocation and Support Initiative (URSI) Committee at American Chamber of Commerce in Luxembourg https://www.amcham.lu/about-us/committees/#1592221512942-936d35bd-a03a 

середу, 26 січня 2022 р.

Божий захист в судах: 05.01.2022 суд заборонив державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо іпотечної квартири мого клієнта, Універсал банк відступив іпотечний кредит на фінкомпанію, яка хотіла зареєструвати за собою власність на квартиру мого клієнта або продати її іншій особі та суд Ухвалою від 05.01.2022 забезпечив позов, що позбавило фінкомпанію від протиправних посягань на квартиру мого клієнта. Захист клієнта здійснює Адвокат Сергій Гитченко +380935814217, zakonslova@ukr.net Господь да благословить Линника Валерія Яковича Суддю Ірпінського міського суду Київської області

 Божий захист в судах: 05.01.2022 суд заборонив державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо іпотечної квартири мого клієнта, Універсал банк відступив іпотечний кредит на фінкомпанію, яка хотіла зареєструвати за собою власність на квартиру мого клієнта або продати її іншій особі та суд Ухвалою від 05.01.2022 забезпечив позов, що позбавило фінкомпанію від протиправних посягань на квартиру мого клієнта. 


Захист клієнта здійснює Адвокат Сергій Гитченко 0935814217 zakonslova@ukr.net



Господь да благословить Линника Валерія Яковича Суддю Ірпінського міського суду Київської області 


Знайомтесь з повним текстом Ухвали від 05.01.2022 забезпечення позову:

Справа № 367/18/22

Провадження №2-з/367/18/2022

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

05 січня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я.,

з участю секретаря Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гитченка Сергія Олексійовича про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк, »Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки і кредитним договорами та скасування записів в держреєстрі, в якому позивач просить: визнати недійсними договір про відступлення права вимоги №97/21 від 28.10.2021 укладеним між Відповідачем-1 і Відповідачем-2, і договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним між Відповідачем-1 і Відповідачем-2, посвідчений 28.10.2021 Черленюх Л. В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1562. Скасувати запис про іпотеку: 44710490 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації 27.09.2007 14:25:34, Державний реєстратор: приватний нотаріус Черленюх Людмила Василівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ, Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61213222 зід 28.10.2021 14:13:24, приватний нотаріус Черленюх Людмила Василівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ в Актуальній інформації про державну реєстрацію іпотеки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 5737126 27.09.2007 14:25:34 об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості: так, адреса: АДРЕСА_1 .

Представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гитченком Сергієм Олексійовичем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем оскаржується договора про відступлення права вимоги за договором іпотеки і кредитними договорами, тому забезпечення позову у вказаний спосіб дозволить уникнути неправомірного відчуження квартири та усуне перешкоди у користуванні майном.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку,що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист,тому суд вважає за необхідне до набрання законної сили рішення суду по справі зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, який оспорюється позивачем.

Керуючись ст. 149- 153 ЦПК України,суд,

у х в а л и в:

Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гитченка Сергія Олексійовича про забезпечення позову.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк, »Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки і кредитним договорами та скасування записів в держреєстрі.

Заборонити державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Копію ухвали суду направити для відома та виконання сторонам по справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.Я. Линник

Інформаційне джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102448499

вівторок, 25 січня 2022 р.

Бог явив Свою славу: 13.01.2022 суд скасував рішення прийняте 2015 року по справі за позовом Приватбанк, яким було надано Приватбанку право продати іпотечну квартиру мого клієнта будь-яким особам. Захист клієнта здійснював Адвокат Сергій Гитченко +380935814217 zakonslova@ukr.net

   Бог явив Свою славу: 13.01.2022 суд скасував рішення прийняте 2015 року по справі за позовом Приватбанк, яким було надано Приватбанку право продати іпотечну квартиру мого клієнта будь-яким особам. Захист клієнта здійснював Адвокат Сергій Гитченко +380935814217 zakonslova@ukr.net
  Незважаючи на труднощі, які виникли в 2020 році в місцевому суді, які вирішила апеляційна інстанція в 2021 році, що призвело до направлення справи на новий розгляд до місцевого суду, який 13.01.2022 все ж таки, з Божою допомогою, скасував заочне рішення 2015 року.


Знайомтесь з повним текстом Ухвали від 13.01.2022 щодо скасування заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.02.2015:

Зареєстровано: 22.01.2022. Оприлюднено: 24.01.2022.

Дата набрання законної сили: 13.01.2022

Номер судового провадження: 2-п/447/1/22

Справа №447/2647/14-ц

У Х В А Л А

щодо скасування заочного рішення

13.01.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.02.2015 у справі №447/2647/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

16.07.2020 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у вищевказаній цивільній справі. Заяву відповідач ОСОБА_1 мотивує тим, що ознайомився з справою 02.07.2020 та дізнався про таке заочне рішення від 25.02.2015. Вважає, що рішення підлягає скасуванню. У судове засідання відповідач не з`явився один раз, таким чином, повторність неявки була відсутня. Водночас, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2011 у цивільній справі №2-6571/11 на підставі ст. 1050 ЦК України достроково стягнено весь кредит, проценти, комісії, пеню за кредитним договором №LVH9GA0000000147 станом на 28.10.2010, відтак, у позивача припинилося право нарахування за тим самим кредитним договором процентів та пені. Вказав, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Крім цього, ОСОБА_1 просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що ознайомився із таким 02.07.2020 та призначити справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.08.2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду постановлено залишити без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22.07.2021 вищевказану ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вищевказана ухвала надійшла до Миколаївського районного суду Львівської області 06.12.2021.

09.12.2021 постановлено ухвалу щодо прийняття заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.02.2015 у справі №447/2647/14-ц, призначено судове засідання.

У судове засідання не з`явився належним чином повідомлений позивач. Заяв чи клопотань від такого не надходило.

Відповідач, представник відповідача, та третя особа не з`явилися у судове засідання. Заяв чи клопотань від відповідача та третьої особи не надходило.

Від представника відповідача та третьої особи адвоката Гитченка С.О. 13.01.2022 на електронну пошту суду надійшла заява щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за відсутності останнього, третьої особи та їх представника. Заяву підтримують та просять задоволити.

Відповідно до положень ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить такого висновку.

25.02.2015 Миколаївським районним судом Львівської області ухвалено заочне рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , прозвернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаним рішенням позов задоволено частково, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LVH9GА0000000147 від 18.03.2008 у розмірі 78052.84 [Долар США], що за курсом 11.87 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.06.2014 року складає 926 487.22 грн., звернено стягнення на квартиру загальною площею 79.10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №LVH9GА0000000147 від 18.03.2008) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі- продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Крім цього, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 2009,70 грн.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заявник належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання матеріалів позовної заяви разом із ухвалою щодо відкриття провадження із визначеною датою судового засідання на адресу його проживання, судовими повістками. Водночас, обставини, на які посилається заявник, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 287,288 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву задоволити.

Скасувати заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області 25.02.2015 у справі №447/2647/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки призначити до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання у справі призначити на 12:00 годину 21.02.2022 у приміщенні Миколаївського районного суду Львівської області за адресою: вул. Мазепи, 29, м. Миколаїв, Львівської області, зал судових засідань №2.

У судове засідання викликати сторони.

Представникам осіб, які беруть участь у справі, подати до суду документи, що посвідчують повноваження представників, перелік яких передбачено ст. 62 ЦПК України.

Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, із долученням до нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 178 ЦПК України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити сторонам про наявність обов`язку повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою сторінки суду: https://court.gov.ua/fair/sud1313/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головатий А.П.

інформаційне джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102660531

пʼятницю, 15 січня 2021 р.

14.01.2021 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену Гитченко Сергієм Олексійовичем Головою Ради юристів України, директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова", тел.+380935814217, zakonslova@ukr.net Знайомтесь з Постановою Апеляційного Суду

    14.01.2021 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену Гитченко Сергієм Олексійовичем  Головою Ради юристів України, директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова", тел.+380935814217, zakonslova@ukr.net

      Постановою від 14.01.2021 Восьмий Апеляційний Адміністративний Суд скасував ухвалу місцевого суду (якою неправомірно по Львівськи цікаво було повернено позов), та направив у Львівський окружний адміністративний суд для розгляду адміністративний позов, підготовлений директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова"  Гитченко С.О.

Господь да благословить 
Суддів Восьмого Апеляційного Адміністративного Суду 
головуючого суддю - Іщук Л. П., суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.! Божого здоров'я Вам шановні!


Знайомтесь з текстом Постанови від 14.01.2021:


ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

Львів

Справа № 380/9037/20

пров. № А/857/14988/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви, постановлену головуючим суддею Мричко Н. І. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Ременюка Миколи Володимировича до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування запису про обтяження,

                                                        В С Т А Н О В И В:

Ременюк М. В. звернувся в суд із адміністративним позовом до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить скасувати запис про обтяження  387513 (спеціальний розділ), внесений 19.03.2013 в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 987403 від 19.03.2013, яким накладено заборону на все його нерухоме майно.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позовну заяву повернуто позивачу у зв’язку з тим, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Гитченка С. О. на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, Ременюк М. В. подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, безпідставно не врахував, що до позовної заяви в підтвердження повноважень адвоката Гитченка С. О. на представництво інтересів позивача додано копію довіреності, яка засвідчена у встановленому порядку, та зазначено про наявність у нього оригіналу такого документа. Зазначає, що повернення позовної заяви у зв`язку з непідтвердженням повноважень представника, яким засвідчено копію довіреності, є проявом зайвого формалізму.

Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, апеляційний суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною другою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частини п’ята і шоста статті 59 КАС України встановлюють:

- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;

- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).

Статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).

Згідно з частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Положення статті 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді або у визначеному законом порядку.

Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

У разі коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копії довіреності на представництво нотаріусом або фізичною особою, що видала довіреність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій також зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності особою, що її видала, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду є надмірним формалізмом.

Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.

Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява Ременюка М. В. була подана за підписом адвоката Гитченка С. О., на підтвердження повноважень якого додана копія нотаріально посвідченої довіреності, яку засвідчив адвокат Гитченко С. О., із зазначенням про наявність в нього оригіналу такої.

Так, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви додано копію довіреності не засвідченої нотаріально, а особисто Гитченком С. О.

Водночас, згідно з матеріалами справи, довіреність від 12.08.2020 НОІ 606188 посвідчена приватним нотаріусом Баглай Н. Б., зокрема, на представництво Гитченком С. О. інтересів Ременюка М. В. в будь-яких судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу з правом підписання і подання заяв, клопотань, позовів

Додана до позовної заяви копія цієї довіреності засвідчена безпосередньо Гитченком С. О. із зазначенням слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису, його ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, з огляду на наведений зміст довіреності, наявна в матеріалах справи її копія підтверджувала повноваження Гитченка С. О. як представника Ременюка М. В. на подання позовної заяви, а неприйняття її судом першої інстанції у зв`язку з ненаданням копії довіреності, засвідченої нотаріально, є безпідставним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував вказані вище обставини і дійшов помилкового висновку про підписання позовної заяви особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, і відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                     П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9037/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя


Л. П. Іщук

судді


І. М. Обрізко

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 14.01.2021

середу, 14 жовтня 2020 р.

16.09.2020 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу підготовлену Гитченко Сергієм Олексійовичем, адвокатом, директором Юридичної компанії "Закон Слова" та скасував всі судові рішення, а справу направив на новий розгляд, вказуючи, що суди неправомірно стягнули проценти за кредитом, оскільки після направлення банком вимоги у банку припинилося право нараховувати проценти за кредитним договором, а також суди неправомірно стягнули нараховані банком підвищені проценти, оскільки, направлення повідомлення банком про підвищення процентів не є договором підписаним обома сторонами кредитного договору. Зокрема, в Постанові від 16.09.2020 Верховний Суд зазначив: "У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 28 березня 2018 року № 14-10цс18. Разом з тим, апеляційний суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2006 року №11104802000 станом на 19 березня 2015 року у розмірі 34 362,20 доларів США, із яких; 30 535,42 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 862,78 доларів США - заборгованість за відсотками та 32 791,65 грн - пеня, та за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 11280233000 у розмірі 29 365,59 доларів США, із яких; 25 316,41 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 4 049,18 доларів США - заборгованість за відсотками та 26 587,81 грн - пеня, достовірно не з`ясував розміру заборгованості за кредитними договорами та не перевірив періоду за який вона нарахована, а також не встановив періоду нарахованих відповідачу процентів за користування кредитними коштами, оскільки після пред`явлення відповідачу досудової вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості (15 жовтня 2014 року) банк змінив строк виконання основного зобов`язання на 17 листопада 2014 року, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Крім того, колегія суддів в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року вже звертала увагу на те, що повідомлення банку про наміри застосування наслідків щодо сплати підвищених процентів до боржника не є результатом домовленості сторін кредитного договору, оскільки вказана умова не підписана обома сторонами договору та враховуючи те, що умовами кредитного договору від 25 грудня 2006 року (з урахуванням внесених до нього змін) не передбачено сплату боржником процентів за подвійною ставкою у разі порушення кредитної дисципліни, періодичне нарахування банком подвійної відсоткової ставки є безпідставне та не узгоджується з умовами кредитного договору. Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції." Слава Ісусу Христу! Знайомтесь з повним текстом Постанови від 16.09.2020

   16.09.2020 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу підготовлену Гитченко Сергієм Олексійовичем, адвокатом, директором Юридичної компанії "Закон Слова" та скасував всі судові рішення, а  справу направив на новий розгляд, вказуючи, що суди неправомірно стягнули проценти за кредитом, оскільки після направлення банком вимоги у банку припинилося право нараховувати проценти за кредитним договором, а також суди неправомірно стягнули нараховані банком підвищені проценти, оскільки, направлення повідомлення банком про підвищення процентів не є договором підписаним обома сторонами кредитного договору.

   Зокрема, в Постанові від 16.09.2020 Верховний Суд зазначив:

"У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 28 березня 2018 року № 14-10цс18.

Разом з тим, апеляційний суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2006 року №11104802000 станом на 19 березня 2015 року у розмірі 34 362,20 доларів США, із яких; 30 535,42 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 862,78 доларів США - заборгованість за відсотками та 32 791,65 грн - пеня, та за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 11280233000 у розмірі 29 365,59 доларів США, із яких; 25 316,41 доларів США - заборгованість за тілом кредиту,                                         4 049,18 доларів США - заборгованість за відсотками та 26 587,81 грн - пеня, достовірно не з`ясував розміру заборгованості за кредитними договорами та не перевірив періоду за який вона нарахована, а також не встановив періоду нарахованих відповідачу процентів за користування кредитними коштами, оскільки після пред`явлення відповідачу досудової вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості (15 жовтня 2014 року) банк змінив строк виконання основного зобов`язання на 17 листопада 2014 року, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Крім того, колегія суддів в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року вже звертала увагу на те, що повідомлення банку про наміри застосування наслідків щодо сплати підвищених процентів до боржника не є результатом домовленості сторін кредитного договору, оскільки вказана умова не підписана обома сторонами договору та враховуючи те, що умовами кредитного договору від 25 грудня                      2006 року (з урахуванням внесених до нього змін) не передбачено сплату боржником процентів за подвійною ставкою у разі порушення кредитної дисципліни, періодичне нарахування банком подвійної відсоткової ставки є безпідставне та не узгоджується з умовами кредитного договору.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


Слава Ісусу Христу!


Знайомтесь з повним текстом Постанови від 16.09.2020:

Категорія справи № 

Початок форми

361/10234/14-ц

Кінець форми

: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2020. Оприлюднено: 22.09.2020.

Дата набрання законної сили: 16.09.2020

Номер судового провадження: 61-10058ск18


Державний герб України

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 361/10234/14-ц

провадження № 61-10058св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року в складі судді Білик Г. О. та постанову Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 рокув складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Мережко М. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі -

ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 62 000,00 доларів США зі сплатою 11,8 % річних із терміном повернення до 25 грудня 2016 року. 30 березня 2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 25 грудня 2018 року. У рахунок забезпечення виконання

ОСОБА_1 вказаних зобов`язань 25 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки відповідно до умов якого останні передали в іпотеку квартиру

АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов`язань за кредитним договором станом на 19 березня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі

34 362,20 доларів США та 32 791,65 грн із яких: заборгованість за кредитом у розмірі 30 535,42 доларів США; заборгованість за процентами - 3 862,78 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 20 614,12 грн та пеня за прострочення сплати процентів - 12 177,53 грн.

Разом з тим, позивач посилався на те, що 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено ще один договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою 13,9 % річних, строком до 27 грудня 2017 року. 28 квітня

2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 2 до вказаного договору, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до 27 грудня 2019 року. У рахунок забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 27 грудня 2007 року укладено договір, відповідно до умов якого останні передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов`язань за вказаним кредитним договором станом на 20 березня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 29 365, 59 доларів США, із яких: заборгованість за кредитом -                    25 316,41 доларів США; заборгованість за відсотками -

4 049,18 доларів США; пеня - 26 587,81 грн.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд у рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року, станом на 19 березня 2015 року, у розмірі 34 362,20 доларів США та 32 791,65 грн та за договором про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року, станом на 20 березня 2015 року, у розмірі 29 365,59 доларів США та 26 587,81 грн звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло

від 29 грудня 1999 року, шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Справа переглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.

Короткий зміст рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року станом на 19 березня

2015 року у розмірі 34 362,20 доларів США та 32 791,65 грн та за договором про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року станом на 20 березня

2015 року у розмірі 29 365,59 доларів США та 26 587,81 грн звернуто стягнення на трикімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,                   ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 1999 року, шляхом продажу предмету іпотеки

ПАТ «УкрСиббанк» на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни від майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відстрочено виконання рішення суду про звернення стягненняна предмет іпотеки до втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2016 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року касаційну скаргу

ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Постановою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором

від 25 грудня 2006 року № 11104802000 у розмірі 34 362,20 доларів США, із яких; 30 535,42 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 862,78 доларів США - заборгованість за відсотками та 32 791,65 грн - пеня, та за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 11280233000 у розмірі 29 365,59 доларів США, із яких; 25 316,41 доларів США - заборгованість за тілом кредиту,

4 049,18 доларів США - заборгованість за відсотками та 26 587,81 грн - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за 880 688,00 грн відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт+»

від 13 листопада 2017 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за договорами позики належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 року заяву ПАТ «УкрСиббанк» про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій в супереч вимог частини першої статті 1054, частини першої статті 1056-1 ЦК України допущено стягнення процентів за подвійною ставкою. Також заявник посилався на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд, вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, зокрема позивач не заявляв вимоги щодо встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні. Вважав, що вартість квартири, вказана у звіті є значно завищеною та не відповідає реальній вартості квартири. Крім того такий звіт не був долучений до матеріалів справи під час розгляду судом першої інстанції даної справи, а тому вважав, що приймаючи такий доказ апеляційний суд порушив вимоги частини третьої статті 367 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2018 року АТ «УкрСиббанк»подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що 25 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 62 000,00 доларів США, зі сплатою 11,8 % річних, строком до

25 грудня 2016 року. 30 березня 2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до

25 грудня 2018 року.

У рахунок забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 25 грудня 2006 року, відповідно до умов якого останні передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності.

27 грудня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою 13,9 %, строком до 27 грудня 2017 року. 28 квітня 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до вказаного, відповідно до умов якої змінено схему надання кредиту та перенесено кінцевий термін повернення кредиту до

27 грудня 2019 року.

У рахунок забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором 27 грудня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останні передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Належним чином вказані кредитні зобов`язання ОСОБА_1 не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Під час апеляційного розгляду представником банку надано звіт про незалежну оцінку трикімнатної квартири

АДРЕСА_1 , відповідно до якого вартість оцінюваного майна становить 880 688, 00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом ПАТ «УкрСиббанк», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2006 року у розмірі 34 362,20 дол. США і 32 791,65 грн пені та за договором про надання споживчого кредиту від 27 грудня 2007 року станом на 20 березня 2015 року в розмірі 29 365,59 дол. США та 26 587,81 грн пені звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що банк 15 жовтня 2014 року направив відповідачам вимоги, у яких просив впродовж 32 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредитів від 26 грудня 2006 року та від 27 грудня 2007 року, укладених між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , в повному обсязі разом зі сплатою процентів.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 28 березня 2018 року № 14-10цс18.

Разом з тим, апеляційний суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2006 року                           № 11104802000 станом на 19 березня 2015 року у розмірі 34 362,20 доларів США, із яких; 30 535,42 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3 862,78 доларів США - заборгованість за відсотками та 32 791,65 грн - пеня, та за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 11280233000 у розмірі 29 365,59 доларів США, із яких; 25 316,41 доларів США - заборгованість за тілом кредиту,                                         4 049,18 доларів США - заборгованість за відсотками та 26 587,81 грн - пеня, достовірно не з`ясував розміру заборгованості за кредитними договорами та не перевірив періоду за який вона нарахована, а також не встановив періоду нарахованих відповідачу процентів за користування кредитними коштами, оскільки після пред`явлення відповідачу досудової вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості (15 жовтня 2014 року) банк змінив строк виконання основного зобов`язання на 17 листопада 2014 року, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Крім того, колегія суддів в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року вже звертала увагу на те, що повідомлення банку про наміри застосування наслідків щодо сплати підвищених процентів до боржника не є результатом домовленості сторін кредитного договору, оскільки вказана умова не підписана обома сторонами договору та враховуючи те, що умовами кредитного договору від 25 грудня                      2006 року (з урахуванням внесених до нього змін) не передбачено сплату боржником процентів за подвійною ставкою у разі порушення кредитної дисципліни, періодичне нарахування банком подвійної відсоткової ставки є безпідставне та не узгоджується з умовами кредитного договору.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400411416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення суду апеляційної інстанції втрачає законну силу.

Головуючий                                                                    М. Є. Червинська

Судді:                                                                             С. Ю. Бурлаков

                                                                                      А. Ю. Зайцев

                                                                                      Є. В. Коротенко

                                                                                      В. М. Коротун

Інформаційне джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91680648