середу, 13 серпня 2014 р.

ЮК "Закон Слова" припинила поруку поручителя ПАТ КБ "Приватбанк" за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 23.07.2014р.

ЮК "Закон Слова" захистила клієнта та припинила його поруку перед ПАТ КБ "Приватбанк" по заборгованості більше 45000 доларів. Порука припинена на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 23.07.2014р. - захист поручителя здійснював директор Юридичної компанії "Закон Слова" Гитченко С.О.
Знайомтесь з рішенням:
Державний герб України


Справа № 761/3286/14-ц
Провадження №2/761/2481/2014

Р І Ш Е Н Н Я  
Іменем України

23 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Булах Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий Центр" ПриватБанку, Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк", ОСОБА_3 про припинення поруки за договором поруки, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, поручитель 1, ОСОБА_1) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі філії Розрахунковий Центр» ПриватБанку (далі по тексту - відповідач 1, ПАТ КБ «ПриватБанк»), Публічного Акціонерного товариства «Акцент Банк» (далі по тексту - відповідач 2, поручитель 2, ПАТ «Акцент Банк»), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3, позичальник, ОСОБА_3) про припинення поруки за договором поруки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.05.2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки №K2HCAE00007164 (далі по тексту - договір поруки), яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за кредитним договором №К2НСАЕ00007189 від 31.05.2007 року (далі по тексту - Договір), укладеного між відповідачем 3 та відповідачем 1. Пунктом 4.1 Договору передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу. У п. 16 Договору поруки передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу. 20.10.2010 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за Договором. П. 7 Договору поруки №167 передбачено пеню 1% від суми заборгованості. Відповідач 2 несе перед відповідачем 1 відповідальність зі сплати пені у розмірі 1% за договором поруки №167 від 20.10.2010 року, та, оскільки це зобов'язання відповідача 2 зі сплати пені 1% покладається на відповідача 3, то згідно ч. 2 ст. 556 ЦК, з відповідача 3 вказана відповідальність переходить на позивача згідно ч.2 ст. 554 ЦК за договором поруки. Враховуючи те, що відповідач 1 не повідомив позивача про збільшення відповідальності відповідача 3 в зв'язку з укладенням Договору поруки №167 від 20.10.2010 року, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача, порука позивача за договором поруки підлягає припиненню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду, та просить суд визнати припиненою поруку ОСОБА_1 з 20.01.2010 року за договором поруки №№K2HCAE00007164 від 31.05.2007 року, яким забезпечувався кредитний договір №К2НСАЕ00007189 від 31.05.2007 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 08.04.2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду
У судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2014 року, представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1, 2 Штронда А.М. заперечив з приводу задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити, оскільки,  відповідальність поручителя 2 за порушення зобов'язання зі сплати пені у розмірі 1% за Договором поруки №167 не переходить на поручителя 1.
Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, 2, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 31.05.2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки №K2HCAE00007164 (а.с. 6), яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за кредитним договором №К2НСАЕ00007189 від 31.05.2007 року, укладеного між відповідачем 3 та відповідачем 1 (а.с. 4-5).
Пунктом 4.1 Договору передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу. У п. 16 Договору поруки передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу.
20.10.2010 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за Договором (а.с. 7).
Відповідно до п. 7 Договору поруки №167, у випадку невиконання поручителем обов'язків боржників за кредитними договорами впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості.
Поручитель 2 несе перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідальність зі сплати пені у розмірі 1% за Договором поруки №167 від 20.10.2010 року, та, оскільки це зобов'язання відповідача 2 зі сплати пені 1% покладається на відповідача 3, то згідно ч. 2 ст. 556 ЦК, з відповідача 3 вказана відповідальність переходить на позивача згідно ч.2 ст. 554 ЦК за договором поруки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України,   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України,   виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до норм частини 1 статті 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відтак, припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Як роз'яснено в п. 22 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Пунктом 4.1. кредитного договору та пунктом 16 договору поруки чітко передбачено пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу. Жодними іншими пунктами основного кредитного договору та договору поруки не передбачено збільшення процентної ставки без згоди поручителя.
Про збільшення процентної ставки з 20.01.2010 року позивача не було повідомлено, матеріали справи не містять доказів згоди поручителя на підвищення розміру пені від суми простроченого платежу, отже, з 20.01.2010 року збільшився обсяг відповідальності поручителя, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 357-61208209213214215218223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати припиненою поруку ОСОБА_1 з 20.01.2010 року за договором поруки № К2НСАЕ00007164 від 31.05.2007 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий Центр" ПриватБанку, Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк", ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 81 грн. 20 коп. з кожного.      
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
      

Суддя: 

Інформаційне джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40063070

Немає коментарів:

Дописати коментар