01.11.2018 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у позові кредитора-«Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (як правонаступника ПАТ "Універсал банк" за кредитом) до клієнта ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова" про стягнення за кредитним договором, оскільки, кредитор ненадав доказів про наявність заборгованості, внаслідок чого, суд відмовив у позові із-за недоведеності обставин належними і допустимими доказами та захищено клієнта ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова".
Захист клієнта здійснив директор ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова" Гитченко Сергій Олексійович, тел.+380935814217, e-mail: zakonslova@ukr.net
Господь да благословить Суддю
Дніпровського районного суду м. Києва Арапіну Н.Є.
Знайомтесь з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2018р. у цивільній справі № 753/23565/17:
Справа № 753/23565/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада
2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої
судді
Арапіної Н.Є.
з
секретарем Рудь
Н.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому
судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну
справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
«Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 18 березня 2008 року між
Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем укладено
кредитний договір № CL25257 (кредит готівкою), відповідно до умов якого
відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 33 000,00 грн. зі сплатою відсотків
за користування кредитними коштами у розмірі 36 % річних на строк до 10 березня
2013 року. 14 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством
«Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з
управління активами «Прімоколект-Капітал» було укладено договір про
відступлення права вимоги № UB-OP/16-132, відповідно до якого первісний
кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги до боржника реального та
належного виконання обов'язків за кредитним договором № CL25257 (кредит
готівкою) від 18 березня 2008 року. Первісний кредитор свої зобов'язання за
кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач не надавав своєчасно
банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а
також іншими витратами відповідно до умов договору у зв'язку з чим станом на 30
листопада 2017 року виникла заборгованість у розмірі 54 639,76 грн., що складається
з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 32674,36 грн., заборгованості по
відсоткам у розмірі 17 638,55 грн., заборгованості по штрафним санкціям (пені)
штрафні санкції у розмірі 4326,85 грн. У зв'язку з чим просить стягнути з
відповідача заборгованість станом на 30 листопада 2017 року у розмірі 54 639,76
грн., та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року
прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено
розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
11 червня 2018 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та
призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
01 листопада 2018 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті
вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином
повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про
відкладення розгляду справи.
У відповідності до вимог ст.2 ст.240 ЦПК України суд
вирішив справу на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку
розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений
про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_2
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином
повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про
розгляд справи за його відсутності, а також заява про застосування строків
позовної давності.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за
відсутності позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних
справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на
підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та
відповідні правовідносини.
18 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»
та відповідачем укладено кредитний договір № CL25257 (кредит готівкою),
відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 33 000,00
грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 36 %
річних на строк до 10 березня 2013 року (а.с.11-16, 17, 18-19).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL25257 (кредит
готівкою) від 18 березня 2008 року загальна заборгованість відповідача за
невиконання умов договору станом на 30 листопада 2017 року становить у розмірі
54 639,76 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі
32674,36 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 17 638,55 грн.,
заборгованості по штрафним санкціям (пені) штрафні санкції у розмірі 4326,85
грн. (а.с. 20).
05 грудня 2017 року на адресу відповідача позивачем направлено вимогу про
погашення кредитної заборгованість за кредитним договором № CL25257 (кредит
готівкою) від 18 березня 2008 року (а.с.8-9).
Згідно положень ст.509 ЦК України зобов'язанням
є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь
другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати
послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має
право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено,
що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк
згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та
1054 ЦК України позичальник
зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та
порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від
кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на
кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та
інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК
України).
Відповідно до статті 549 ЦК
України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК
України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення
виконання (частина третя статті 549 ЦК
України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного
кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він
не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,
встановлений договором або законом.
14 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал
Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами
«Прімоколект-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №
UB-OP/16-132, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор
набув права вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за
кредитним договором № CL25257 (кредит готівкою) від 18 березня 2008 року (а.с.
21-24).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор
у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним
своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2)
правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або
заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою
особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках,
встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це
встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077
Цивільного кодексу України за договором факторингу
(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор)
передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої
сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а
клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової
вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою
грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта
перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати
надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він
відступає.
Згідно ст. 1078
Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може
бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а
також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 514 Цивільного
кодексу України до нового кредитора переходять права первісного
кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу
цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного
кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється
без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1081
Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за
дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено
договором факторингу.
Відповідно до ч.1 ст. 1082
Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити
платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове
повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому
повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий
фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може
здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу
цих прав.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися
законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і
зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього
договору.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати
позичальнику кредитні кошти у сумі та н умовах, визначених у договорі, додатку
1 та додатку 2, а позичальник зобов'язується погасити кредит, сплатити проценти
за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором, додатком 1 та
додатком 2.
Згідно Додатку 1 до кредитного договору основна сума кредиту становить у
розмірі 33 000,00 грн., процентна ставка становить у розмірі 36 % річних, сума
щомісячного платежу - 1 084,64 грн., строк дії договору до 10 березня 2013 року
(а.с.17).
14 листопада 2016 року складено акт приймання-передачі реєстру боргових
зобов'язань 11 листопада 2016 року за договором відступлення права вимоги №
UB-OP/16-132 від 14 листопада 2016 року, зокрема, щодо боржника ОСОБА_1 заборгованість
за кредитним договором № CL25257 (кредит готівкою) від 18 березня 2008 року у
розмірі 54 639,76 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту у
розмірі 32674,36 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 17 638,55 грн.,
заборгованості по штрафним санкціям (пені) штрафні санкції у розмірі 4326,85
грн. (а.с. 28).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 638 та
частиною першою статті 640 ЦК України договір
є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов
договору.
Частиною другою статті 640 ЦК
України передбачено, що у разі, якщо відповідно до акта
цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна
або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або
вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір
позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених
родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 9 Закону
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи,
які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Згідно п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в
національній валюті, затвердженою постановою
Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22меморальний
ордер - розрахункових документ, який складається за ініціативою банку для
оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і
внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та
нормативно-правових актів Національного банку.
Пунктом 1.18 розділу 4 Інструкції про касові операції в банках України,
затвердженою постановою
Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року передбачено
оформленням Банком за підсумками касових операцій, виконаних із застосуванням
платіжних пристроїв, на загальну їх суму за видами платежу
прибутково-видаткового касового ордеру для відображення в бухгалтерському
обліку.
Однак позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували факт
надання кредитних коштів або сплату відповідачем заборгованості за договором,
чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України,
відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення
для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності
заборгованості за кредитним договором, суд приходить висновку про недоведеність
банком позовних вимог.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про
застосування наслідків спливу строків позовної давності (а.с.
54-57).
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна
позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 ЦК
України визначено, що перебіг позовної давності починається від
дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або
про особу, яка його порушила.
Як роз'яснено у п. 11 Постанови Пленуму
Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у
цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом
пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з
цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі,
зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків,коли позов не доведено,що є
самостійною підставою для нього.
Виходячи з наведеного, позовна давність застосовується лише у випадку
обґрунтованості позову. У разі якщо вимоги позову є необґрунтованими, то суд
має відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.
З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог Товариства з
обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами
«Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним
договором слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 257, 261, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 612, 638, 640, 1046, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законом України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затвердженою постановою
Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22,
Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою
Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року,
п. 11 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у
цивільній справі», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України,
суд,
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю
«Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання
апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було
подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського
апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без
повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня
складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2018 року.
Суддя
Н.Є.Арапіна
Інформаційне джерело http://reyestr.court.gov.ua/Review/77742880
Немає коментарів:
Дописати коментар